Вплив сенсорної обробки на харчові звички при аутизмі

Правильне харчування є важливим компонентом підтримки загального здоров’я та розвитку людей із розладом аутистичного спектру (РАС), які мають труднощі з прийомами їжі, пов’язані з їхніми аутистичними особливостями. Багато людей з РАС стикаються з такими проблемами, як вибірковість у їжі, відмова пробувати нові продукти, переїдання або недостатнє споживання їжі, емоційне пере- чи недоїдання, а також поведінкові труднощі під час прийому їжі. Вважається, що однією з причин цих особливостей є сенсорна чутливість, характерна для РАС (Remón et al., 2025).

Ця стаття має на меті розкрити тему сенсорної чутливості до їжі у дорослих з РАС, спираючись на результати наукових досліджень та опис харчової поведінки безпосередньо аутистів.

Сенсорна обробка та харчова поведінка при РАС

Харчова поведінка є складним процесом, що включає емоційні, когнітивні та неврологічні механізми. Дослідження показують, що діти з вищим рівнем сенсорної чутливості частіше відмовляються від їжі через її сенсорні характеристики: текстуру, температуру, смак і запах. Атипова сенсорна обробка є поширеною при аутизмі, а харчова вибірковість тісно пов’язана із сенсорною чутливістю (Kinnaird et al., 2019).

Атиповий сенсорний досвід спостерігається і в дорослих: приблизно у 90% людей з РАС він впливає на різні сенсорні модальності: зір, слух, нюх, дотик і смак. Дослідження також зазначають, що дорослі з аутизмом часто уникають певних продуктів через різне сенсорне сприйняття і надають перевагу повторюванню одних і тих самих страв (цей аспект також може пояснюватися тим, що аутистам важлива когнітивна легкість - знайома їжа, на яку не витрачається багато ресурсу для обробки нової інформації). Багато з них обмежують раціон, зокрема уникаючи м’яких або волокнистих продуктів. Це свідчить про те, що відмінності сенсорної обробки є одним із ключових факторів харчової вибірковості при РАС (Remón et al., 2025).

Emma Kinnaird, Caroline Norton, Caroline Pimblett, Catherine Stewart та Kate Tchanturia (2019) провели дослідження, в якому опитали дорослих людей з РАС щодо їхніх харчових звичок. Хоча не всі учасники повідомляли про виражені труднощі, більшість зазначала, що аутизм впливає на їхню харчову поведінку. Усі описували певний рівень вибірковості: уникання окремих продуктів і обмеження раціону до вузького набору страв.

Учасники зазначали, що використовували їжу як спосіб регуляції сенсорного навантаження: уникали певних продуктів через гіперчутливість до смаку, текстури, запаху чи температури або, навпаки, шукали інтенсивні сенсорні

відчуття через їхню гіпочутливість. Для частини людей дуже гаряча, гостра, хрустка чи тверда їжа допомагала з сенсорною регуляцією (як форма стимінгу). Це може пояснюватися гіпочутливістю ґустаторної системи, яка відповідає за сприйняття смаку: у такому випадку людина може не помічати нюансів смаку або текстури й віддавати перевагу насиченим за відчуттями продуктам, інколи навіть жувати неїстівні предмети.

З іншого боку, для частини людей така сенсорна взаємодія проявлялася як неприязнь, а інколи вони відчували настільки сильну реакцію, що викликала біль, нудоту або навіть мелтдауни. У таких випадках це може свідчити про гіперчутливість ґустаторної системи, яка характеризується вибірковістю в їжі, униканням інтенсивних смаків, текстур, запахів і температур. Також гіперчутливі люди можуть відчувати смаки, які інші майже не помічають (наприклад, ледь відчутні домішки або залишки миючих засобів). Це показує, що універсального підходу до покращення харчування при РАС не існує, адже сенсорні потреби можуть значно відрізнятися між людьми та змінюватися залежно від ситуації чи стану.

Сенсорна чутливість впливає і на середовище прийому їжі. Учасники часто уникали гучних місць, таких як ресторани чи їдальні, через складність фільтрування шуму. Це створювало потребу в контролі над умовами, а за його відсутності призводило до уникнення прийомів їжі в певних ситуаціях. Крім того, учасники зазначали труднощі з розпізнаванням відчуттів голоду і ситості, що іноді призводило до недоїдання навіть за наявності фізичного голоду (Kinnaird et al., 2019).

Хоч такі відмінності можуть здаватися незначними, клінічні наслідки харчування у людей з РАС є суттєвими. Існують ризики для здоров’я, включаючи проблеми з вагою та шлунково-кишкові порушення (Brown et al., 2016), а також підвищений ризик розвитку розладів харчової поведінки. Спостерігаються певні тенденції: поширеність надмірної ваги та ожиріння коливається від 10% до 51,4%, а також фіксуються нутрієнтні дефіцити та не оптимальні харчові патерни, зокрема високе споживання калорійної, але незначної на поживні речовини їжі, часте вживання фастфуду та недостатнє споживання фруктів та овочів (Remón et al., 2025).

Підходи до покращення харчування у дорослих з РАС

Conti et al. (2023) дослідили харчові реформи в італійському денному центрі для дорослих з РАС. Спочатку було проаналізовано харчування, вподобання, потреби та можливі нутрієнтні дефіцити учасників, після чого запроваджено адаптоване меню. Результати показали, що дорослі з РАС з гіперчутливістю до смаку віддають перевагу м’яким текстурам, нейтральним кольорам і помірним смакам. Врахування цих особливостей та поступове введення нових продуктів в невеликих кількостях покращило сприйняття їжі та зменшило її відходи. Також виявився важливим зовнішній вигляд страв.

Для людей з гіпочутливістю, навпаки, може бути корисним додавання до раціону більш інтенсивних сенсорних стимулів. Це можуть бути продукти з вираженими смаками та текстурами, зокрема хрусткі (морква, яблука, сухарики), кислі (лимон, журавлина) або гострі (за умови переносимості). Додатково можуть використовуватися жувальні інструменти, такі як безпечні жувальні пристрої (chewies), які допомагають задовольнити потребу в оральному сенсорному стимулюванні. Також корисними можуть бути активності для рота, наприклад жувальна гумка, льодяники або м’ятні цукерки.

У дослідженні Nabors et al. (2021) проаналізовано результати річної програми здорового харчування та фізичної активності для підлітків та дорослих з РАС.

Програма включала харчову освіту, фізичні вправи та мотиваційні інтерв’ю. Учасники та їхні батьки повідомляли про покращення знань щодо харчування та позитивні поведінкові зміни. Такі дослідження можуть бути заохочувальним фактором для державних та приватних установ запроваджувати більше едукаційних програм з приводу здоров’я та харчування, враховуючи нейровідмінності.

Отже, вплив аутизму на харчову поведінку зберігається в дорослому віці. Серед ключових факторів є сенсорна чутливість та уникання нових продуктів. Ці особливості частіше є відмінностями, до яких можна адаптуватися, а не проблемами самі по собі, однак у деяких випадках вони можуть сприяти розвитку труднощів, зокрема порушень харчової поведінки або змін ваги (Kinnaird et al., 2019).

---

Аутизм проявляється по-різному у різних людей, тому результати досліджень не є універсальними. Водночас вони відображають загальні тенденції, релевантні для значної частини людей з РАС, хоча й не для всіх. Ця стаття має едукаційний характер і спрямована на те, щоб показати різноманітність сенсорного досвіду та його вплив на харчову поведінку. Усвідомлення власних сенсорних реакцій і харчових уподобань може бути важливим кроком до покращення якості харчування та загального самопочуття.

---

Бібліографія:

Brede, J., Babb, C., Jones, C., Elliott, M., Zanker, C., Tchanturia, K., Serpell, L., Fox, J., & Mandy, W. (2016). “For me, the anorexia is just a symptom, and the cause is the autism”: Investigating restrictive eating disorders in autistic women. Journal of Autism and Developmental Disorders, 46(9), 3289–3300. https://doi.org/10.1007/s10803-016-2874-3 

Conti, M. V., Santero, S., Breda, C., Basilico, S., De Filippo, G., Luzzi, A., Voto, L., Cavagnola, R., Tomasinelli, C. E., & Cena, H. (2023). Autism spectrum disorder and collective catering service: Results of the pilot study FOOD-AUT. Nutrients, 15(5), 1159. https://doi.org/10.3390/nu15051159 

Kinnaird, E., Norton, C., Pimblett, C., Stewart, C., & Tchanturia, K. (2019). Eating as an autistic adult: An exploratory qualitative study. PLOS ONE, 14(8), e0221937. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0221937

Nabors, L., Overstreet, A., Carnahan, C., & Ayers, K. (2021). Evaluation of a pilot healthy eating and exercise program for young adults with autism spectrum disorder and intellectual disabilities. Advances in Neurodevelopmental Disorders, 5, 413–430. https://doi.org/10.1007/s41252-021-00220-2 

Nimbley, E., Golds, L., Sharpe, H., Gillespie-Smith, K., & Duffy, F. (2022). Sensory processing and eating behaviours in autism: A systematic review. European Eating Disorders Review, 30(5), 625–642. https://doi.org/10.1002/erv.2920

Remón, S., Ferrer-Mairal, A., & Sanclemente, T. (2025). Food and nutrition in autistic adults: Knowledge gaps and future perspectives. Nutrients, 17(9), 1456. https://doi.org/10.3390/nu17091456